Для собаки осіння прогулянка пахне чудово: мокре листя, опалі плоди, цілий лісовий килим нових речей, які можна погризти. Більшість із них безпечні. Але кілька частих знахідок — ні, і саме вони сиплються на доріжки у вересні та жовтні.
Жолуді
У жолудях є дубильні речовини — таніни, які подразнюють шлунок і кишечник. У собаки, що з'їла кілька штук, може початися блювання чи пронос, а велика кількість здатна зашкодити ниркам. Найнебезпечніші — зелені, щойно опалі жолуді, а цілий жолудь може ще й закупорити кишечник, особливо в маленьких собак.
Кінські каштани
Блискучі коричневі каштани під кінським каштаном отруйні для собак. У них є сапоніни та ескулін, які спричиняють блювання, пронос і біль у животі — зазвичай упродовж кількох годин. До того ж каштан якраз такого розміру, щоб застрягнути в кишечнику. Їстівні каштани не отруйні, але їхня колюча шкаралупа ранить пащу й лапи — простіше оминати і ті, й інші.
Гриби
Більшість лісових грибів нешкідливі, але ті небагато небезпечних виглядають майже як безпечні — навіть знавець не завжди розрізнить їх з першого погляду. Деякі з найотруйніших уражають печінку, а ознаки можуть з'явитися лише через 6–12 годин, коли собака здається цілком здоровою. Вважайте будь-який гриб забороненим.
Спокійна осіння прогулянка
- У парках із дубами й каштанами тримайте собаку-«пилосос» на повідку — або обирайте інший маршрут, поки дерева скидають плоди.
- Тренуйте команди «фу» та «віддай» зі смачною винагородою. Обмін працює краще, ніж гонитва.
- Раз на тиждень обходьте своє подвір'я чи сад і прибирайте гриби, що виросли після дощу.
- Восени гризуни перебираються ближче до житла, і люди розкладають отруту для щурів і мишей. Тримайте її поза досяжністю й запитайте сусідів, якщо ваша собака буває в них.
Якщо собака щось проковтнула
Без паніки: одразу зателефонуйте ветеринару — не чекайте симптомів і не викликайте блювання самостійно, якщо лікар не сказав цього зробити. Якщо це був гриб, сфотографуйте його або принесіть шматочок у паперовому пакеті — так його легше розпізнати. Запишіть у PawKit, що і коли було з'їдено, а також блювання чи зміни випорожнень упродовж наступної доби — ветеринар запитає саме про це.



