Ви помічаєте це, коли гладите: смужка живота стала майже голою або вздовж хребта намацуються крихітні кірочки, схожі на піщинки. Саму кішку за чуханням ви при цьому не бачили. Це нормально — коти вилизуються переважно там, де на них ніхто не дивиться.
Коти сверблять тихо
Господарі зазвичай помічають результат, а не поведінку: випалу шерсть, кірочки, раптово частіші грудочки шерсті. Найчастіше надмірний грумінг — це не звичка і не «нерви», а звичайнісінький свербіж. Біль і стрес теж так проявляються, але ветеринари розглядають їх після того, як виключать свербіж.
Місце, де зникла шерсть, говорить про багато що
- Поперек, основа хвоста, загривок. Найперше думайте про бліх. За алергії на укуси бліх вистачає одного укусу, щоб свербіж тримався кілька днів, тож «я жодної блохи не бачив» нічого не доводить.
- Живіт, внутрішній бік стегон, передні лапи. Це місця, до яких легко дотягнутися: така картина — наслідок самотравмування, а джерело свербежу може бути де завгодно.
- Голова, шия та вуха з розчосами й кірочками. Так частіше проявляються харчова алергія та алергія на довкілля.
- Дрібні сухі горбики, схожі на просо, будь-де на тілі. Ветеринари називають це міліарним дерматитом; найчастіша причина — та сама алергія на укуси бліх.
Перевірте бліх — навіть у домашньої кішки
Коти вичісують бліх із себе настільки ретельно, що самої комахи ви часто не знайдете. Шукайте блошиний «пісок»: вичешіть поперек над аркушем вологого білого паперу. Чорні крупинки, що розпливаються іржаво-червоним, — це перетравлена кров і доказ бліх. В опалюваному домі сезону без бліх не буває, і обробляти треба всіх тварин у квартирі, а не лише ту, що чухається.
Що можна зробити
- Цілорічний захист від бліх для всіх тварин у домі, підібраний ветеринаром. Ніколи не використовуйте собачі засоби для кішки.
- Дві-три хвилини з гребінцем щодня. Так ви знаходите кірочки, поки вони маленькі, і кішка ковтає менше шерсті.
- Періть лежанки за високої температури й пилососьте улюблені місця для сну — особливо коли ввімкнули опалення.
- Записуйте, коли це стається. Свербіж, який приходить щоосені, вказує на довкілля; той, що не минає ніколи, — радше на корм.
Коли йти до ветеринара
Ідіть, якщо проплішина росте, якщо є відкриті ранки чи кірочки, якщо кішка трусить головою і чухає вуха або якщо вилизування стало несамовитим. Шкірні проблеми в котів ззовні виглядають схоже, тож завдання лікаря — відділити бліх від харчової алергії та від алергії на довкілля: зазвичай за допомогою зіскрібка, пробного курсу від бліх або дієтичного тесту. Майже все це лікується, щойно причина отримує назву, а кішка, яка перестала свербіти, перестає виривати шерсть.
Одна практична дрібниця: позначайте проплішини та дні з чуханням у PawKit і раз на пару тижнів фотографуйте ділянку. Фраза «з вересня розростається» на прийомі значно корисніша за «уже давно».
