Хтось дзвонить у двері — і собаку наче підмінили. Це не непослух: сповістити про гостя — один із найдавніших собачих обов'язків. Змінити можна інше: щоб після одного-двох «гав» пес ішов на своє місце, а не бився у двері наступні десять хвилин.
Чому дзвінок так заводить
Дзвінок — майже ідеальний подразник: різкий, гучний, і після нього в передпокої завжди з'являється людина. Кожен гавкіт, що закінчується відчиненими дверима, підтверджує: гавкати — працює. Тепер достатньо самого звуку, щоб адреналін підскочив, а пес у такому стані вас просто не чує.
Крок 1: зробити звук нудним
Перш ніж учити манер, змініть ставлення до самого звуку. Працюйте короткими підходами — щонайменше двічі на тиждень, а краще щодня.
- Увімкніть запис вашого дзвінка так тихо, щоб пес ледве повів вухом.
- Тієї ж миті давайте щось дуже смачне: лизальний килимок, сир, арахісову пасту. Звук закінчився — смаколики теж.
- Додавайте гучності лише тоді, коли на поточній пес дивиться на вас в очікуванні, а не на двері.
Крок 2: дати гавкоту заміну
Пес, який лежить на своєму місці, не може водночас крутитися в передпокої. Спершу вивчіть місце, потім поєднайте його зі звуком.
- Киньте смаколик на лежанку, скажіть «місце», коли пес на неї стане, і кілька разів нагородіть саме там.
- Повторюйте, доки слово не почне працювати без принади в руці.
- Тепер дзвоніть у дзвінок самі, відправляйте на місце і щедро платіть. З часом дзвінок сам стане командою, і слово можна прибрати.
У день гостей керуйте дверима
- Тримайте баночку зі смаколиками біля входу: навіть несподіваний гість має потрапити в готовий сценарій.
- Перших справжніх гостей зустрічайте на повідку або через бар'єр-хвіртку: одна хаотична репетиція стирає тиждень роботи.
- Якщо собак двоє — спочатку розділяйте: спокійний переймає паніку значно швидше, ніж навпаки.
Розраховуйте на тижні, а не на дні, і на те, що перший «гав» залишиться. Так пес повідомляє, що щось сталося, і це чесно. Прибирати варто все, що йде після нього.
